Довгоносики повертаються! Творчий звіт за десять років  летаргічного кипіння таланту!

Шоу Довгоносиків не припинялося ані на мить. Тільки Режисер і Шарик були у стані творчого анабіозу, тому їхні ролі виконували політики.
Але сьогодні довгоносики вилізли з труни і натягли штани!
Нас давно вже намагалися повісити, або поставити до стінки – і ось нарешті сталося!
Режисер:
"Всі ми режисери, бо будуємо химери! Десять років це не баран начхав, це календар намахав! Тому слюхайте творчий звіт! Десять років назад я був творча одиниця! А тепер я творчий нуль – ітого получаєтья творча десятка! І зараз я хочу простягнути до вас свої волохаті руки – і заволати! Оці руки ніколи нічого не робили! Бо Режисеру руки не потрібні, він головою працює! Не заважайте мислити, пішли всі геть!"

Ведучій:
"Починаємо десятиріччя Шоу Довгоносиків! Сьогодні у прлеохрамі! Виставка дебілів і розумово-клишоногих ведмедиків! А також інші карколомні проекти нашого парламенту! А також! Лотерея на звання кращого ледащого! А також! Все інше, кому чого треба, щоб радіти аж до неба!"

Шарик:
"Мовчу, мовчу, могорич хочу! Всі такі горді, аж ніхто не дасть по морді!"

Шпекуляк:
"Подивіться на стінку та знайдіть мою картинку! Ви побачите, який я за 10 років став красивий! А всі інші постаріли, наче репані кобили! Бо мене рятує музика, як будка Тузика! Іван Шпекуляк – це незрівняне високохудожнє марення! Це велика каруселя по розкрутці зірок і запуску їх у відкриті вуха! Крутіші за мене тільки верблюжачі горби!"

Пожежники: "При пожежі дзвонять нуль-один! А якщо навпаки – то це вже ювілей! Помінялися місцями нуль та одиниця! І з’явилась цифра десять, красива, як циця! І завжди для вас працює телефон мережі Бо у цьому світі вічні дурість та пожежі!"

Вера Павлівна:
"Десять років пролетіло, як одна хвилина!
І моє розкішне тіло прилипло до тина!
Так нехай навіки вічні знають всі істоти
Що у жінки в цьому шоу багато роботи!"

Холмс: "Ватсон, вы знаете, что сегодня нам исполняется десять лет!" Ватсон: "Да, Холмс, конечно! Вчера Дюма-отец написал про нас книгу «Десять лет спустя»! А торт, который стоит у вас на камине, наверно испекла Дюма-мать?" Холмс: "Не вздумайте пробовать! Это отравленный торт, который по случаю юбилея, прислал мне профессор Мориарти!" Ватсон: "А что же с ним делать?" Холмс: "Отдайте бедным!" Ватсон: "Какая щедрость!"

Шандарович:
"Сенсация! В честь десятилетия Шоу долгоносиков, парламент наградил меня медалью «Золотой голос Украины». И вы знаете – я даже не удивился! Потому, что я знаю, сколько стоит мой голос! Я уже сказал столько правды, что мне некуда складывать деньги!"